Що буде, якщо зібрати в одному місці 125 пасіонарів українського медсестринства? За три дні медсестри, лікарі, студентка коледжу, представники проєктів, МОЗ та НСЗУ не лише мріяли, а й ставили сміливі запитання та пропонували конкретні зміни.

Чи стане медсестра видимою, а не «тінню лікаря»? Якщо так — скільки вивісок на дверях лікарських кабінетів уже містять її ім’я? Адже значну частину роботи виконує саме вона.

Чи зможе медсестра мати ліцензію і надавати автономну допомогу вдома? Частина вже це робить і готова вийти з податкової тіні. Автономія має бути не лише декларативною, а й юридично оформленою.

Обговорювалися й провокативні питання, вирішені наразі лише в найбагатших країнах:

– чи потрібна система асистентів медсестри?

– яка роль медсестри громади?

– як медсестра може контролювати якість роботи лікаря через чек-листи?

На форумі була й шкільна медсестра, яка згадала випадок із "синюшним школярем" і швидко поставила діагноз: одяг полиняв. Та, на жаль, «шкільна медсестра» — це продукт вертикальних систем, створених на стику кількох міністерств. Саме тому виникають труднощі, які неможливо вирішити міжвідомчо. Нам потрібні горизонтальні, не тоталітарно-совкові системи.

Під час сесії про якість Владислав Одринський наголосив: система охорони здоров’я має працювати для людей. Але досвід основного споживача — пацієнта — ніхто не вимірює. Також він звернув увагу, що всі обмежують ОЗ лише відомими рівнями (високоспеціалізована, спеціалізована, ПМД), забуваючи про допомогу в громаді та самодопомогу.

Одна з учасниць, медсестра-стажерка, розповіла, що за кордоном у її колеги — два ментори: один на крок попереду в навичках (step-ahead), інший — сеніор з високим рівнем компетентності.

Найцікавішою стала закрита сесія з розробки професійних стандартів. Адже старий 78-й довідник кваліфікаційних характеристик описував посади й обов’язки, а нові профстандарти фокусуються на компетенціях, навичках і результатах, актуальних для сучасної практики.

Хоча вже отримано понад 6000 пропозицій до Профстандарту, лише близько 3% з них дійсно рухають систему вперед. Більшість — це спроби законсервувати наявну ситуацію. Водночас було прийнято рішення: процес буде відкритим, з оприлюдненням складу робочих груп і чернетки документа.

Викладач МЄУ, Вадим Вус, уже брав участь у засіданнях робочих груп і вніс конкретні пропозиції щодо осучаснення документа та відкритості процедури розробки стандартів. Але попереду ще багато роботи — і саме участь прогресивних медсестер, викладачів, пацієнтів та інших стейкхолдерів визначить якість змін.

Enabel in Ukraine

Контакти: