Психологія упередження та шлях до порозуміння
Коли людина стикається з несправедливістю, зокрема з дискримінацією та осудом, це може активувати в ній ряд неприємних почуттів: знецінення, самотності, образи, заздрості, огиди, жалю та злості. Це ті відчуття , які забирають багато життєвої енергії, їх не просто «виключити», вони витісняються і якщо з ними не розібратись, можуть завдати шкоди психічному здоров’ю людини.
Упередження є часто наслідком нашої природної схильності категоризувати світ, щоб зрозуміти його. Такі стереотипи ґрунтуються не на фактах, а на тому, що ми вважаємо правильним із нашого часто обмеженого досвіду та виховання. На наші упередження впливає багато факторів: те, як ми виховувались; цінності наших батьків і друзів, соціуму, які ми сприймаємо; де ми живемо і до якої культури належимо. Відповідно упередження — це не щось логічне чи засноване на фактах, а скоріше, на низці припущень, напівправди та здогадок, тобто ставлення засноване на певному узагальненні. При упередженні через стереотипне виховання чи мислення, важливо в такому випадку оперувати до фактів, а не до узагальнень.
Якщо упередження — це ставлення, то дискримінація — це прояв цього упередження, а стигма, чи як ще це називають - «ярлик», є результатом дискримінації.
Як захистити себе від дискримінації , потурбуватись про себе та свої межі?
Щоб зрозуміти «Як?», потрібно спочатку зрозуміти «Чому?» (більше в значенні «Навіщо»?)
Нам легше «зловити» когось у прояві упередження, але для того, щоб зрозуміти мотив, варто також поспостерігати за собою – де ми буваємо упередженими, що змушує нас ділити людей на «своїх» та «чужих»? Про які це потреби для нас?
Велика частина упереджень є несвідомою, заснованою на стереотипних припущеннях, які ми робимо щодо інших кожен день. Ці узагальнення впливають на нашу поведінку та змушують нас дискримінувати себе чи інших.
Наші дії та слова часто ілюструють наші потреби та переживання.
Згідно з дослідженнями соціальних психологів, емоційні упередження існують у певних областях мозку, і припускають, що ці реакції є негайними і не обов’язково усвідомленими. Щоб краще визначити, як емоції фігурують у дискримінації, було проведене дослідження, яке визначало, як люди сортують соціокультурні групи за категоріями та за емоціями. Виявили, що люди, як правило, оцінюють групи за двома основними вимірами: теплота, або те, чи є група дружньою, надійною чи щирою; та компетентність, або чи група вміла та здібна. У свою чергу, ці оцінки асоціюються з однією з чотирьох емоцій: огида, жаль, гордість і заздрість, які активують окремі нейронні ділянки мозку.
Ми можемо стати «об’єктом» узагальнення, але також можемо спостерігати таку звичку в нас самих.
Потреба узагальнювати може бути сформована в результаті різних факторів, іноді не найсприятливіших умов та досвіду, про це важливо пам’ятати. Часто прояв упередження по відношенню до іншого – це проекція або спрацювання систем самозахисту психіки, спроба впоратись зі складними переживаннями. Усвідомлення цього факту може допомогти не «додавати палива у вогонь», а побачити потребу, що стоїть за такою поведінкою та спробувати запропонувати разом розібратись.
Прояв дискримінації – це не лише порушення наших меж, це часто виклик , і нерідко провокація.
Для того, щоб впоратись та знайти шлях до порозуміння потрібно:
- Оцінити свої ресурси на момент ситуації (що ми відчуваємо в цей момент, чи можемо ми контролювати гнів, чи безпечно для нас сказати про свої почуття в цих умовах?). Якщо нам не вистачає ресурсів - важливо звернутися за підтримкою: правовою, психологічною чи знайти однодумців (залежно від ситуації).
- Дослідити джерело «дискримінації» (якщо це безпечно для вас, спробувати з’ясувати, що спровокувало іншого на вияв упередження? перевіряти свої припущення, не відповідати за інших, бо тоді ми теж узагальнюємо…).
- Дати зворотній зв'язок, окреслити «межі» (висловити свою позицію та те, що ви відчуваєте у зв’язку з таким проявом дискримінації, позначити що для вас є неприйнятним).
- Запропонувати разом знайти шлях до порозуміння (враховуючи потреби та «межі» кожної сторони; оперуючи фактами, а не узагальненнями).
Щоб вміти вчасно оцінити свої ресурси та бути здатними на діалог, важливо знаходити можливість досліджувати свої потреби, відповідно турбуватись про своє психічне та фізичне здоров’я.
Адреса 
Телефон 
Email